Загальна характеристика промисловості. У США Розвинутими є усі галузі промисловості — від традиційних (гірничовидобувна, металургійна, нафтохімічна) до найсучасніших. Американську промисловість вирізняє розвиток Наукомістких технологій, що створюють продукцію на базі Передових технологій.
Гірничовидобувна промисловість. Вартість палива становить 3/4 загальної вартості продукції цієї галузі. Південь є районом видобування основної маси нафти й газу, більшої частини вугілля. Видобуток вугілля у США скоротився до 851 млн. т. Видобуток нафти (389 млн. т) і природного газу (540 млрд. м3) сконцентровано у Мексиканській затоці, Каліфорнії, деяких гірських штатах і на Алясці. У країні створено потужну урановидобувну промисловість (U видобувають 1190 т), яка задовольняє потреби місцевої військової індустрії й АЕС. Поклади залізної руди (видобувають 58 млн. т) знаходяться переважно біля оз. Верхнього, але приблизно 15% споживаної руди США змушені завозити з Канади і Бразилії. У країні також розвідані запаси свинцю (363 тис. т), міді (1,7 млн. т), цинку (557 тис. т), ванадію, сурми, молібдену, вольфраму, золота (331 т) й срібла (1,64 тис.), а з неметалевої сировини — фосфоритів (46,9 млн. т), сірки калійної солі, вапняку, піску тощо.
Паливно-енергетичний комплекс. Більшість нафтопереробних підприємств США розташована у районах видобування сировини — промислових центрах Техасу і Луїзіани, а також у портах Півночі та Заходу, куди завозять нафту, у приозерних містах, до яких підведено нафтопроводи з Техасу.
Основними джерелами енергії США є нафта, природний газ і вугілля. Нафта забезпечує 32% виробленої в країні енергії, природний газ — 23%, вугілля — 15%. Гідроелектростанції постачають 7,2% енергії. Загальне виробництво електроенергії у країні становить 3839 млрд. кВттод. Більшу її частину (69%) виробляють ТЕС. Великі ГЕС побудовано на р. Колумбія, зокрема ГЕС «Гранд Кулі» потужністю 7,5 млн. кВт і ГЕС «Бонвілл» потужністю до 5 млн. кВт. На Півночі велику ГЕС зведено на американській частині Ніагарського водоспаду. Гідроенергетичний комплекс на р. Теннессі утворений з 34 ГЕС середньої потужності. Виробництво енергії атомними станціями збільшилося до 21%. АЕС побудовано в усіх районах країни (35 АЕС з 109 блоками потужністю 105 млн. кВт). Найбільші АЕС — Па- ло-Верде (Аризона), Південно-Техаська і Секвойя (Теннессі). Майже по 40% АЕС розташовані на Півночі і Півдні, 20% — на заході. У національному парку поблизу Сан- Франциско створено першу в країні і найпотужнішу в світі геотермальну станцію «Гейзер», у гірських штатах Заходу функціонують ще дві станції потужністю 1 млн. кВт.
Металургія. На власній сировинній базі Приозер’я сформовано чорну металургію США. Великі металургійні комбінати країни знаходяться у Чикаго, Клівленді, поблизу Балті- мора (Спарроус-Пойнт), Філадельфії (Бетлегем) та в інших портах Атлантичного узбережжя. Американські заводи характеризуються великими розмірами (приблизно 40 з них мають потужність не менше 1 млн. т). Сталеливарне виробництво майже цілком перейшло від мартенівського процесу до конверторного. Для модернізації виробництва залучається іноземний капітал, зокрема японський. Головними металургійними компаніями є «Юнайтед стейтс етил» і «БетлегеМ»- Загальне виробництво сталі у США становить 88,8 млн. т.
У кольоровій металургії постійно зростають обсяги виплавки алюмінію (6,6 млн. т). Великі підприємства країни сконцентровано в енергетичних комплексах на ріках Колумбія і Теннессі. У районах видобутку і в портах, куди завозять боксити (у Х’юстоні, Новому Орлеані тощо), розміщені глиноземні заводи. Виплавка чорнової міді, свинцю і цинку зосереджена біля місць видобування цих руд.
Машинобудування. У США провідним є автомобілебудування, яке втілило національні традиції американської промисловості, однак його продукція є неконкурентоспроможною на ринку дешевших і високоякісних японських і європейських автомобілів. Головним центром галузі є Детройт (штат Мічиган) і його передмістя (Флінт, Лансінг, То- лідо, Понтіак). Автоскладальні підприємства розміщені по всій країні, найбільше — в Лос-Анджелесі. Потужні транснаціональні монополії — «Дженерал Моторе», «Форд Моторе» і «Даймлер-Крайслер» — виробляють 97% легкових і 85% вантажних автомобілів. У 1995 р. на базі «Дженерал Моторе» була створена четверта велика автомобільна компанія «Делфі» (у складі 134 підприємств). За виробництвом автомобілів (11,98 млн., з них 6 млн. пасажирських) США випереджають Японію. Країна збуває основну частину продукції на внутрішньому ринку і тільки до 5% експортує.
Іноземні автоскладальні філіали (здебільшого японські, німецькі) створені у Теннессі, Кентуккі, Південній Кароліні, Каліфорнії тощо.
Швидкими темпами розвивається авіаційно-космічна галузь, що тісно пов’язана з військовим виробництвом і значною мірою функціонує за державним замовленням. Головним районом авіаракетного виробництва країни є Тихоокеанські міста Сан-Дієго, Лос-Анджелес, Сієтл (центр літакобудування), Сан-Хосе, Саннівейл (виробництво ракет); на Півдні — Форт-Уерт, Даллас, Атланта тощо. Потужними авіаракетними монополіями є «Боїнг», «Мак-Доннелл-Дуг- лас», «Локхід», «Дженерал Дайнемікс».
Продукція американського суднобудування представлена торговими суднами, військовими кораблями, атомними підводними човнами тощо. Його центрами є Бостон, Нью- Йорк, Філадельфія, Балтімор, Ньюпорт-Ньюс на Атлантичному узбережжі; Сан-Франциско, Лос-Анджелес і Сіетл-ремертон — на Тихоокеанському. Потужний центр будівництва атомних підводних човнів — Гротон у Новій Англії. У повоєнний період суднобудування США різко знизило свою продуктивність. Нині виробляється 3—4 торговельних судна на рік (одне з останніх місць у світі). Тепер у структурі американського суднобудування переважає вій ськове виробництво.
Новітні галузі машинобудування (електротехнічна й електронна) орієнтовані на центри НДДКР, кваліфіковану робочу силу і споживача. Більшість їх підприємств сконцентрована у містах Приатлантичного, Приозерного і Тихоокеанського мегалополісів. Найбільшими корпораціями електротехнічної галузі є «Дженерал електрик», «Моторо- ла», «Вестінгауз». Майже 75% світових ЕОМ виробляють США (корпорація «ІВМ» з філіями у 100 країнах світу).
Підприємства, що спеціалізуються на заводському устаткуванні, сільськогосподарських та інших машинах, розміщені переважно у північних містах.
Провідною у господарстві є також військова промисловість, зокрема атомна. У межах енергокомплексів сформувалися атомні центри: Ок-Ридж (штат Теннессі), Портсмут (штат Огайо) і Ганфорд у долині р. Колумбія. Розроблення ядерної технології і виробництво нових зразків атомної зброї ведеться у штатах Нью-Мексико, Колорадо і Техас.
Хімічна промисловість. Для США значущим є виробництво неорганічних хімікатів. У країні постійно збільшують обсяги продукції органічного синтезу, заснованого на переробці нафти й природного газу (центр — міста Мексиканської затоки). Із нафтогазової сировини виробляють понад 95% органічних хімікатів. Цю галузь контролюють такі потужні монополії, як «Дюпон де Немур», «Монсанто ке- мікал», «Доу кемікал». У гумовій галузі переважає виробництво автомобільних шин (м. Акрон, штат Огайо).
Легка промисловість. У країні найрозвинутішими є текстильна, швейно-трикотажна, шкіряно-взуттєва і поліграфічна галузі. Головна сировинна база текстильної промисловості — хімічне волокно. Її центр знаходиться на півдні штатів Північна і Південна Кароліна, Джорджія. На них припадає 80% виробництва бавовняних тканин (3,2 млрд. м). Швейна галузь сконцентрована переважно У великих містах на півночі, із центром у м. Нью-Йорк (визнана столиця світової моди). Більша частина виробництва вовняних, штучних і синтетичних тканин збувається на ринках сходу США. Нині швидко збільшується імпорт дешевших тканин з Азії, Австралії, Аргентини. Підприємства шкіряно-взуттєвої промисловості розміщені здебільшого у Новій Англії.
Харчова промисловість. У цій галузі провідні позиції належать великим, технічно оснащеним підприємствам, розташованим по всій країні. Найважливішими її підгалузями є м’ясна, борошномельна, консервна, молочна, цукрова. Виробництво фруктових Й овочевих консервів, соків зосереджене у Каліфорнії, на яку припадає більша частина виробництва виноградних вин. Тютюнову промисловість сконцентровано у штатах Північна Кароліна, Віргінія, Кен- туккі, а також у районах вирощування тютюну. У США розвинута така технічно оснащена галузь, як бройлерна промисловість, що вирощує м’ясних курчат (Південний схід СІЛА). Основна частина продукції виробляється великими монополіями (найвідоміші — «Кока-Кола», «Пепсі-Кола», «Філіп Морріс» та ін.).
Сільське господарство. Для цієї галузі економіки США характерні найбільші у світі обсяги виробництва продукції. Частка країни на світовому продовольчому ринку становить 15%. США посідають перше місце у світі за виробництвом кукурудзи (50% світового), пшениці, сої, бавовнику, тютюну, яловичини, молока, яєць тощо. Основною формою ведення аграрного господарства є сільськогосподарська ферма. У країні переважають сімейні ферми, на які припадає більше 85% від загальної кількості фермерських господарств і які виробляють понад 60% продукції. Американські ферми технічно оснащені і мають високу продуктивність. Середній їх розмір збільшився з 60 га у 1920 р. до 170 га в
2003 р. Нині основну частину товарної продукції виробляють великі ферми із земельними ділянками більше 400 га, загальна кількість яких становить до 8%. На їх частку припадає понад 60% фермерської землі. Ферми з річним обсягом продажу більше 10 тис. дол. (46% ферм) виробляють понад 98% продукції, а з обсягом продажу більше 1 млн. дол. (1,4% ферм) — 41,7% продукції. Продуктивність праці в сільському господарстві США значно зросла: якщо у 1950 р. один фермер забезпечував продовольством 14 громадян, то нині — 98 громадян.
Особливістю сільського господарства США є його вузька спеціалізація у межах окремих частин країни (сільськогосподарських поясів). Існують кукурудзяно-соєвий пояс (займає територію на південь від Великих озер); пшеничний пояс (тягнеться від кордонів з Канадою по Великих рівнинах до Центральної частини Техасу); бавовняний пояс (займає вузьку смугу навколо Мексиканської затоки й Атлантичного океану); овочівницький пояс (охоплює вузьку смугу вздовж Атлантичного узбережжя); тютюновий пояс (займає узбережжя Мексиканської затоки і Флориди); пояс молочного тваринництва (розташований на північному сході та півночі краї ни, у районі Великих озер); пояс пасовищного тваринництва (найбільший за територією й охоплює гірські області Заходу) та ін.
Рослинництво. Для сільськогосподарських потреб у США використовується 600 млн. га земельного фонду. На сході країни переважають оброблюваної землі, ліси, на заході — пасовища, у гірських районах земля майже не використовується. У США зрошується 21,4 млн. га.
Більша частина посівних площ країни відведена під зернові культури, зокрема пшеницю. Пшениця (63 млн. т) — головна продовольча культура, яку сіють повсюдно, особливо у пшеничній зоні. Кукурудза (маїс) є національною культурою США, збір якої сягає понад 263 млн. т. Основна її частка йде на корм худобі. У посушливих районах культивують сорго, а на узбережжі Мексиканської затоки — рис (8,6 млн. т). Велике значення має вирощування сої (70 млн. т), боби якої використовують на Північному Заході для годівлі худоби. Із технічних культур культивують бавовник і цукровий буряк. Основним районом вирощування бавовнику (4,3 млн. т) є богарні землі Техасу і південних гірських штатів. Цукровий буряк висівають у приозерних районах Півночі та у богарних землях гірських штатів Заходу. Цукрова тростина є основною культурою на узбережжі Мексиканської затоки і на Гавайських о-вах (приблизно 1/2 збору). Більшість плантацій тютюну (458 тис. т) знаходиться у штатах Північна Кароліна, Віргінія, Кентуккі, Мериленд, Теннессі. Кормові трави і сінокоси займають значні площі навколо Великих озер і на північному сході країни. Високотоварні садівництво й овочівництво розвинуті переважно на Атлантичному узбережжі, берегах Великих озер. Флорида є центром вирощування цитрусових і ранніх овочів, а Гаваї — ананасів.
Тваринництво. Для цієї галузі характерне розведення великої рогатої худоби (100,9 млн. голів) м’ясних порід- Частка молочної худоби знижується, однак завдяки інтенсифікації господарств надої молока, навпаки, збільшуються. Підприємства з переробки м’яса (32,9 млн. т) зосереджені у кукурудзяному поясі. Найбільше великої рогатої худоби знаходиться на фермах і ранчо Великих рівнин. Частка молочної худоби незначна (10 млн. голів). Найбільше молока та молочних продуктів виробляють у Приозер’ї і на Північному Сході. Овець (4,7 млн. голів) розводять, як правило, у посушливих гірських штатах. Швидко розвивається птахівництво на великих високомеханізованих птахофермах, де розводять бройлерів (5,5 млн. штук) індичок і курей. Найбільші бройлерні господарства сконцентровані на Півдні (штати Джорджія, Північна і Південна Кароліна). Свинарство (59,3 млн. голів) розвивається у кукурудзяному поясі країни.
Рибальство. Рибопромислові райони США розташовані в океанічних прибережних водах. Уздовж атлантичних берегів, на мілководдях, ловлять камбалу, пікшу, тріску тощо, у прибережній зоні — оселедців і макрель. Цей район відомий омарами, устрицями, мідіями, гребінцями, крабами. У промислових ділянках Мексиканської затоки виловлюють морського карася, помпано, гуперу, червоного берікса, а також цінні види молюсків (креветок). На тихоокеанському узбережжі водяться лосось і тунець. Загальний вилов риби й інших морепродуктів становить 5,9 млн. т, з них майже 80% використовуються у харчовій промисловості. Вилов риби не перекриває внутрішніх потреб, тому США імпортують до 45% внутрішнього споживання риби.
Лісове господарство. США посідають перше місце у світі за виробництвом деревини: володіють величезними лісовими ресурсами площею 940 млн. км2, з них 777 млн. км2, перебуває у федеральній власності. Заготівля промислової деревини становить 402 млн. м3(з них хвойних порід — понад 300 млн. м3). Приблизно 46% від усієї лісової продукції припадає на пиломатеріали, 33% — на целюлозу, 11% — фанеру і шпон. Головні райони заготівлі — тихоокеанські штати (у т. ч. Аляска) і південно-східні штати. Ліси тихоокеанського узбережжя дають приблизно 47% всієї промислової деревини, а ліси Півдня — менше 40%, до того ж останні забезпечують майже все виробництво паперу, дерев’яної тари, скіпидару, каніфолі і деревних смол. В Аппалачах ростуть цінні породи дерев, які використовують у Меблевій промисловості. У США споживання лісоматеріалів перевищує обсяги заготівель більш ніж на 25%, і цю різницю компенсують за рахунок імпорту з Канади.
Транспорт. Масштаби території країни, нерівномірність розміщення промисловості і спеціалізація сільського господарства зумовили розвиток різних видів транспорту. Автомобільний транспорт надзвичайно розвинутий. США Мають найбільшу у світі протяжність автошляхів — млн. км, у т. ч. з твердим покриттям — 4,18 млн. км. На а втоперевезення припадає 28% усіх вантажо- і 80% пасажироперевезень. Основними автошляхами є система федеральних швидкісних магістралей протяжністю 74,4 тис. км. Дороги поєднують усі міста країни, перетинаючи США від Лихого до Атлантичного океану. Автопарк країни нараховує 135 млн. пасажирських і 65 млн. вантажних машин. Мешканці США послуговуються власними автомобілями. Насиченість автомобілями у країні є найбільшою у світі — 500 легкових і 200 вантажних машин припадає на 1000 осіб. Автотранспорт щороку використовує 400—500 млн. т бензину і є головним забруднювачем повітря у містах.
У США у перевезеннях вантажів, особливо на великі відстані, вагому роль відіграє залізничний транспорт (понад 38% вантажоперевезень (вугілля і нафта) і лише 1% пасажироперевезень). Більшість залізниць було побудовано під час індустріального буму після Громадянської війни. Нині їх довжина становить 228,4 тис. км (найбільша у світі). У країні переважають одноколійні мережі (85% від загальної довжини). Кілька трансконтинентальних доріг перетинає країну у широтному напрямку. У центрі і на сході США пролягають 10 трансконтинентальних магістралей, а уздовж всього Тихоокеанського узбережжя проходить тільки одна така дорога. Деякі мережі пов’язують США з Канадою і Мексикою. Великим залізничним вузлом є Чикаго. Поширені змішані перевезення: автомобільно-залізничні, водно-залізничні, авто-водні. Найбільше перевозять виробів обробної промисловості, гірничовидобувної індустрії, сільськогосподарських і лісових вантажів.
Водний транспорт використовують для перевезень вантажів по ріках басейну Міссісіпі, Великих озер, системі водних шляхів, що поєднують ці озера з Атлантичним океаном. Важливе зовнішньоекономічне значення має великий (через Панамський канал) і малий каботаж. США у 2004 р. володіли значним торговим флотом (486 суден) загальною тоннажністю 12,43 млн. бр.-реєстр. т, однак деякі їх кораблі курсують під так званими зручними прапорами Ліберії, Панами, Кіпру. Нині американський морський флот забезпечує перевезення 1,1 млрд. т зовнішньоторговельних вантажів на рік. Найважливіші системи морських портів сформувалися на Атлантичному узбережжі — Нью-Йорк, Філадельфія, Балтімор, Бостон; на узбережжі Мексиканської затоки — Новий Орлеан, Х’юстон, Бомонт; на узбережжі Тихого океану — Сан-Франциско, Лос-Анджелес, Сієтл.
Повітряний транспорт США інтенсивно розвивається завдяки високому рівню життя американців і великим розмірам території країни. За кількістю аеропортів (приблизно14,8 тис.), розмірами авіапарку і чисельністю перевезених пасажирів США є лідером у світі. Аеропорти Нью-Йорка, Чикаго, Лос-Анджелеса, Даллас-Форт-Уерта й Атланти не редові у світі за авіаперевезеннями. Регулярні рейси літаків здійснюються між усіма великими містами країни. У США розвинуті місцеві так звані комп’ютерні авіамережі, що поснують невеликі населені пункти. Щороку збільшується кількість приватних (сімейних) літаків й аеродромів.
У США на мисах Канаверал і Ванденберг розташовані найбільші космодроми у світі, у Х’юстоні знаходиться центр управління польотами (НАСА).
Загальна протяжність магістральних нафтопроводів СІНА у 2003 р. становила 244,6 тис. км, газопроводів —548,6 тис. км. Велике значення мають численні магістральні трубопроводи, прокладені з південних нафтовидобувних штатів у приозерні і північно-східні. На заході країни потужними вузлами трубопровідного транспорту є Сан-Фран- циско і Лос-Анджелес. Із 1977 р. функціонує Трансаляскін- ський трубопровід від родовища Прадхо-Бей до узбережжя Тихого океану (транспортує до 85 млн. т нафти щороку). Останнім часом швидко розвивається і трубопровідний метод транспортування вугілля.
Зовнішня торгівля. США відіграють вагому роль у світових економічних відносинах. Сполучені Штати стали найбільшим у світі експортером (13% світового експорту) й імпортером (18% світового імпорту). Експорт у 2004 р. становив 795 млрд. дол. Основними його статтями є автомобілі, промислове устаткування й офісна оргтехніка. Випереджальними темпами розвивається експорт напівфабрикатів і телекомунікаційного обладнання, енергетичного устаткування та двигунів, вимірювальних і наукових приладів. В експорті послуг переважають фінансові, управлінські, транспортні, медичні, освітні, консалтингові послуги. Імпортують (1,47 трлн. дол.) насамперед високотехнічне устаткування, одяг, побутову техніку, транспортні засоби, нафту, автомобілі тощо.
Найбільшими торговельними партнерами США є Канада (23%), Мексика (14%), Японія та країни ЄС. Географія зовнішньоекономічних зв’язків країни тісно пов’язана із загальними зовнішньополітичними пріоритетами, геополі- тичними і стратегічними міркуваннями. Найсприятливіші Умови для економічних зв’язків США існували в Данії, Люксембурзі, ФРН, Великій Британії, Франції. У «чорний список» стосовно інвестування увійшли Іран, Лівія, КНДР, Білорусь, М’янма, Сирія, Албанія та ін.
США належать до представницьких торгових партнерів країни. В українському експорті (1,506 млрд. дол.) домінують чорні метали і вироби з них, добрива, одяг й аксесуари, продукти органічної хімії. В імпорті України із СЩА (763,6 млн. дол.) переважають м’ясні продукти (бройлери) транспортні засоби і механічне устаткування.
Соціальна сфера
Культурна спадщина США, на відміну від країн Європи та Японії, молода, а ставлення до неї дбайливе. Вона століттями вбирала традиції етносів, які живуть на території країни. Однак її ядро сформувала культура вихідців з Англії.
Освіта. Сучасна система освіти у США містить державний (переважає у початковій і середній освіті) і приватний (здебільшого у вищій освіті) сектори. У більшості штатів обов’язковим є навчання для осіб віком від 6 до 16—18 років. Термін здобування середньої освіти — 13 років (один з найдовших у світі). Понад 83% американців 25 річного віку і старші мають повну середню освіту, а 25% — повну вищу (у т. ч. 7% — з науковими ступенями). ВНЗ є у кожному штаті країни. Кількість ВНЗ перевищує 4 тис., з них 57% — приватні. Так, всесвітньовідомими ВНЗ є Гарвардський, Прінстонський, Йєльський (Нью-Гейвені), Колумбійський, Каліфорнійський, Корнельський, Чиказький університети, Массачусетський технологічний інститут тощо. У США нараховується 15 млн. студентів: 11,7 млн. навчаються у державних ВНЗ (78%) і 3,3 млн. — у приватних (22%).
Культура і мистецтво. Матеріальну і духовну культуру США збагатили європейські колоністи. Найвідоміши- ми музеями країни є Національний музей США, Національний музей повітроплавання та космонавтики (1946), Національна галерея мистецтва (1937), Національна колекція мистецтв (1846), Національна портретна галерея всі знаходяться у столиці; Ню-Йоркський музей сучасного мистецтва, Метрополітен-музей — у Нью-Йорку; Бостон- ський музей мистецтв; Музей природничої історії — У Чикаго; Морський музей у шт. Віргінія (1930) та ін.
Симфонічні оркестри є в усіх великих містах США. У Нью-Йорку в театрі «Метрополітен-опера» виступають усы відомі композитори і виконавці світу. Унікальним явищем у театральному мистецтві і музиці стали мюзикли. Із дрУго1 половини XX ст. з’явилися нові напрями в музиці (поп-мУ´ зика) і нові стилі (рок-опера).
Кіноіндустрія США зробила великий внесок у розвиток світового мистецтва кіно. Відомий американський кіно центр розташований у Голлівуді (поблизу Лос-Анджелеса).
Тут же знаходиться і Американська академія кіномистецтва і наук, проводяться різноманітні кінофестивалі.
Для будівель XIX ст. характерне поєднання архітектурних стилів: на півдні переважав англійський георгіанський стиль, на південному заході — іспанські і неокласицистичні будівлі (Капітолій, маєтки плантаторів). Так, поруч із малоповерховими будівлями і котеджами почали з’являтися багатоповерхові офісні будинки (хмарочоси).
У декоративно-прикладному мистецтві традиційно використовуються негритянські й індіанські мотиви. Суто американським є шиття подушок, покривал та інших предметів з різнобарвних шматочків матерії. Поширеною є художня обробка дерева, ткацтво, лиття та розпис на порцеляні.
Рекреація і туризм. У США створено найрозвинутішу у світі туристично-рекреаційну інфраструктуру. У готелях і мотелях кількість місць перевищує 6 млн. США отримують від туризму найбільші у світі прибутки. Щороку країну відвідують до 47 млн. рекреантів, які приносять до60 млрд. дол. прибутку.
Відповідно до природних умов й освоєння території у США виділяють такі туристично-рекреаційні зони:
— Східна. Основою пізнавально-культурного туризму є міста з їх порівняно недавніми історичними пам’ятками, монументами і сучасними спорудами. Тут знаходяться визначні природні об’єкти: національні парки, заповідники і туристські стежки (в Аппалачах), ущелини ріки Делавер, мальовничі озерні ландшафти. Приваблюють туристів і Великі озера — їх береги, пляжі і відомий Ніагарський водоспад (кожну хвилину 450 тис. т води падає з висоти 51 м). Відомими пам’ятками у Нью-Йорку є Сіті-Холл (будинок ратуші, 1803—1811), церква св. Павла (XVIII ст.), артистичний квартал Гринвіч Вілледж, хмарочоси Емпайр Стейт Білдінг (1930—1931) на 102 поверхи і Рокфеллер центр (1931— 1940), який складається із 13 хмарочосів (до 2001 р. до нього належали і дві вежі Центру міжнародної торгівлі). Статуя Свободи є символом Америки (у 1886 р. подарована Францією). у Філадельфії 1776 р. було підписано Декларацію незалежності, а в 1787 р. прийнято конституцію. Саме тут створено перші наукові і вищі навчальні заклади США. У Чикаго знаходяться відомі хмарочоси «Джон Хенкок сентер» і «Сіре і Робак», побудовані у 70-ті роки XX ст.;
— Західна. Це зона високих гір і мальовничих плато, в якій ще збереглися незаймані природні комплекси. Саме тут розташований Єллоустонський національний парк з долинами гейзерів — найбільший в країні. Ріка Колорадо відома своїм Великим Каньйоном (глибина — 1,5 км). Визначною природною пам’яткою є безстічне Велике Солоне озеро, навколо якого розташоване місто Солт-Лейк-Сіті (головний центр мормонів). У місцевих національних парках знаходяться вулкани, екзотичні скелі, озера, долини та інші природно-атрактивні об’єкти. Привабливим є район і для гірськоспортивного туризму. У Лас-Вегасі — центрі ігрового бізнесу та індустрії розваг — розташовані розкішні готелі різних епох;
— Тихоокеанське узбережжя. Воно приваблює не тільки середземноморським кліматом, пляжами і морськими курортами (на південному сході Каліфорнії), а й культурно-історичною спадщиною. У Сан-Франциско знаходяться пам’ятки колоніальних часів (XVIII ст.), а також всесвітньо відомі висячі мости Сан-Франциско — «Окленд» (1936) і «Золоті ворота» (1937), є чимало хмарочосів. До відомих пам’яток Лос-Анджелеса належать центр кіноіндустрії Голлівуд, ботанічний сад, один із найбільших у світі океанаріїв «Меріленд» та розважальний центр для дітей і дорослих «Діснейленд»;
— Центральна. Розміщена переважно у степах і є транзитною зоною для інших туристичних районів країни. Тут знаходяться скотарські ранчо, популярні серед туристів печери Міннесоти, величезні статуї чотирьох президентів СІЛА, висічені у скелі гір Блек-Хіллс (Південна Дакота), національні парки Вінд-Вейв (печери й екзотична фауна) і Біг-Бенд, а також ярмарки у Канзасі. У штаті Арканзас на власних мінеральних джерелах зведено бальнеологічні курорти;
— Південно-східне узбережжя. Охоплює південну частину Атлантичного узбережжя та береги Мексиканської затоки. П-ів Флорида — найбільший американський курортний центр. Популярними є курорти Маямі (Маямі-Біч);
— Аляска. Є молодою, але перспективною рекреаційною зоною США. Туристів приваблює північна природна екзотика, життя і побут аборигенів, рибна ловля. Район масиву Мак-Кінлі (найвища гора Північної Америки) є національним парком. Нині туризм на Алясці дуже популярний;
— Гавайські о-ви. Для них характерна тропічна природа (діючі вулкани Майна-Лоа і Кілауеа, тепле море і пляжі)- Рекреаційним центром є м. Гонолулу на о. Оагу, де знаходиться сумнозвісна бухта Перл-Харбор, у якій під час Другої світової війни японцями було знищено американський флот.
|
