Загальні відомості про країну

Сполучені Штати Америки (США) займають понад 1/3 континенту Північна Америка. Територія країни утворюється з трьох несуміжних частин: основної («суміжні 48 Штатів »), що розміщена у центрі континенту між Канадою й Мексикою (83% площі і 99% населення країни); території Аляски й Алеутських o-вів на північному заході материка; Гавайських o-вів, що розташовані у центральній частині Тихого океану. Також США належать о. Пуерто-Ріко (формально — «вільно приєднана держава»), Віргінські o-ви у Вест-Індії, о. Гуам, Східне Самоа і o-ви Мікронезії (Каролін- ські і Маріанські) у Тихому океані, тихоокеанські атоли Тейк і Мідуей, що обладнані для випробувань ракет. Територія країни (без Аляски) простягається із заходу на схід Майже на 4500 км, з півночі на південь — на 2700 км. Площа США становить 9363,2 тис. км².

Офіційна назва країни — Сполучені Штати Америки Столиця — Вашингтон (Washington).

Населення Вашингтона налічує 567 тис. осіб. Адміністративно з 1878 р. кордони міста збігаються з федеральним округом Колумбія, площею 0,4 тис. км². Місто розташоване на Атлантичному узбережжі, у нижній течії р. Потомак, у гирлі р. Анакостія, на висоті 128 м. Переважає субтропічний вологий клімат, середня температура січня становить до +ГС, липня —І-25°С. Опадів випадає понад 1000 мм на рік.

Вашингтон (названий на честь першого президента США Дж. Вашингтона) був заснований у 1791 р. як столиця держави (до цього головним містом була Філадельфія). Під час англо-американської війни (1812—1814) Вашингтон було спалено англійським десантом, однак після війни відбудовано заново.

Більша частина населення міста зайнята на державній службі, у сферах послуг, торгівлі й фінансів. Промисловість, крім поліграфічного і військового комплексу, незначна і обмежена галузями, що обслуговують безпосередньо населення міста (кондитерська, молочна, хлібопекарська), у передмісті розвинута радіоелектронна. Тут розміщені великі типографії, морський арсенал, монетний двір. Діє метрополітен.

Визначними туристичними й архітектурними об’єктами міста є Капітолій (будівля Конгресу, 1793— 1865), парк з Білим будинком (резиденція президента, 1792—1829), Національний музей США, Національний музей повітроплавання і космонавтики, Національний цвинтар Арлінгтон із могилою Невідомого солдата тощо. Вашингтон — одна з найозелененіших столиць світу (площа парків становить до 3 тис. га). Висоту будинків у Вашингтоні обмежено (вони не мають бути вищі Капітолію — 87,6 м).

США є президентською республікою. Глава держави й уряду — президент, що обирається на 4 роки і згідно з конституцією не може претендувати більш ніж на 2 терміни- Президент і віце-президент формально обираються колегією виборців, за яких голосують виборці у кожному 13 штатів за списками політичних партій. Законодавча влада належить двопалатному Конгресу, до складу якого входять Сенат і Палата представників. Сенат (верхня палата) представляє інтереси штатів і формується із 100 сенаторів (по 2 від кожного штату), яких обирають виборці штату прямим голосуванням на 6 років (кожні 2 роки сенат оновлюйся на 1/3).

Віце-президент США є головою сенату. Нижня палата (Палата представників) представляє інтереси всього населення країни і складається з 435 депутатів, які обираються на 2 роки. Президент призначає Кабінет міністрів (уряд) за згодою сенату. Уряд однопартійний.

Країна є федеративною республікою, поділеною на 50 штатів і федеральний (столичний) округ Колумбія. Штати мають власні законодавчі і виконавчі органи влади, структура і компетенція яких визначається їх конституціями. Ці суб’єкти федерації автономно вирішують питання соціально-економічного регулювання. Однак штати не мають права виходу з федерації, не можуть укладати угоди з іншими штатами і міжнародні договори. Законодавчими органами штатів є двопалатні (однопалатний у Небрасці) законодавчі збори. Виконавчу владу здійснюють губернатори, більшість із яких обираються на 4 роки. Усі штати поділені на графства (3041).

Кордони. США — приморська держава. На сході країну омивають води Атлантичного океану, на півдні — Мексиканської затоки, на заході — Тихого океану. На півночі СІЛА межують з Канадою (8893 км), на півдні — з Мексикою (3141 км). Аляска відокремлена від Азії Беринговою протокою і межує з Канадою (довжина кордону 2477 км). Гавайські о-ви (24 острови) знаходяться у центральній частині Тихого океану. Загальна довжина кордонів становить12 034 км, довжина берегової смуги — 19 924 км.

Участь у міжнародних організаціях. Держава є однією засновниць ООН (з 1945 р.), а також ОАД (з 1948 р.), НАТО (з 1949 р.), Плану Коломбо (з 1951 р.), тощо. За ініціативою і завдяки участі США було створено блоки НАТО, АНЗЮС, СЕАТО, СЕНТО, а також широку мережу військових баз у світі. Нині США намагаються силовими методами виконувати роль всесвітнього поборника демократії, про що свідчать військові агресії проти колишньої Югославії, Афганістану, Іраку та ін.

Природні умови і ресурси

США багаті на природні ресурси: величезні простори Родючих земель, сприятливі для сільського господарства Кліматичні умови, великі запаси різноманітних корисних ^к°палин, значні масиви лісів і природоохоронних об’єктів тощо.

Рельєф. Атлантичне узбережжя на більшій частині низовинне й оточене широким (до 300 км) шельфом, розчленоване затоками (естуаріями рік і лагунами). Тихоокеанське узбережжя гористе, з шельфом шириною до 100 км. Дл_я Аляски характерні розгалужені системи фіордів і проток, щ₀ відокремлені від океану островами. Майже половину основної території країни займають рівнини. На сході США розташовані Великі рівнини (площею до 1,16 млн. км²), на частку яких припадає більша частина земельного фонду країни. На крайньому сході їх оточують невисокі напівзруйновані Ап- палачські гори. На заході простягаються велика гірська система Кордільєр (висотою 3000—5000 м) і Велике Північноамериканське плоскогір’я, у т. ч. Колумбійське плато, Великий Басейн із безстічними западинами (найбільша — Долина Смерті) і плато Колорадо. На південному сході розташована плоска й заболочена Примексиканська низовина (до 150 м висотою). Гаваї утворені групою вулканів висотою до 4205 м (вулкан Мауна-Кеа).

Клімат. Загалом клімат США достатньо м’який, з теплим літом і прохолодною, несуворою зимою. Холодні і снігові зими характерні тільки для гірських і північних регіонів. Найтеплішими є південні штати (Каліфорнія, Флорида, Техас). У січні середня температура коливається від -25°С на Алясці до +20°С у Каліфорнії. У липні на західному узбережжі вона сягає +14...+20°С, на східному- +16...+25°С.

Найнижчий показник температури (до -64°С) зафіксовано на плоскогір’ї Юкон на Алясці, а найвищий (до +57,7°С) — у Долині Смерті. На північному сході Аляски і заході штату Вашингтон річні опади становлять 3000—4000 мм, на південному сході — 1500—2000 мм, на Внутрішніх рівнинах від 1500 мм на сході до 300 мм біля підніжжя Скелястих гір- Наприкінці літа й восени прибережними ділянками іноді проносяться руйнівні тропічні урагани.

Ріки й озера. Майже всі ріки США впадають у Атлантичний і Тихий океан. Більшість річкового стоку спрямована до Мексиканської затоки. Найбільшими ріками країни є Міссісіпі (довжина — 3757 км) з головною притокою Міссурі (4127 км), Огайо, Святого Лаврентія, Колумбія, Колорадо, Ріо-Гранде (по ній проходить кордон з Мексикою) та ін. Б аридних (сухий клімат з високою температурою повітря і малою кількістю опадів) і семіаридних (напіваридний, з недостатнім зволоженням і частими посухами) районах заходу, віддалених від узбережжя океану, знаходиться безліч пере^ сихаючих рік. На р. Ніагара (з’єднує озера Онтаріо та Ері розташований наймальовничіший водоспад світу — Ніагарський (шириною 300 м і висотою 51 м), гомін води якого у _тИху погоду можна почути на відстані до 20 км.

У США знаходиться велика кількість озер, найбільші з яких Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо (Великі озера), що займають площу понад 245,2 тис. км² і мають об’єм води —

22,7 тис. км³. Безстічні солоні озера поширені у западинах Великого Басейну, зокрема Велике Солоне, або Солт-Лейк (у ньому залежно від кількості атмосферних опадів змінюється площа з 2500 до 6000 км², а солоність — з 137 до 300%о). У Флориді є карстові й лагунові озера, на Алясці — озера льодовиково-тектонічного походження.

Мінеральні ресурси. У надрах США залягають величезні запаси корисних копалин, насамперед паливних і металевих. Найбільші кам’яновугільні басейни країни (запаси —

3,5 трлн, т) — Аппалачський і Центральний. На нафту (запаси — 3,2 млрд. т) і природний газ (4637 млрд. м³) багаті райони на півночі від Мексиканської затоки, на шельфі цієї затоки і на заході від р. Міссісіпі. Інший нафтогазовий район країни розташований у Каліфорнії, нафту розвідано і на Алясці. Багаті поклади залізної руди (запаси — 5 млрд. т) знаходяться в районі оз. Верхнього. Руди кольорових металів залягають переважно у Кордільєрах. Родовища міді розвідано у штатах Аризона та Юта, цинку — у гірських штатах, свинцю — у південно-східній частині штату Міссурі. У США наявні також значні поклади урану (перше місце у світі), ванадію, магнію, молібдену, золота, платини. Із нерудних ресурсів цінними є родовища фосфоритів у Флориді,сірки, калійної солі.

Гідроенергетичні ресурси. США мають потужний гідроенергетичний потенціал (700 млрд. кВттод.). Придатні для водозабирання ресурси використовуються на 60—70%. Основними користувачами води в країні є промисловість і сільське господарство (по 45%). Проблема водозабезпеченНя особливо гостро стоїть у західних штатах країни.

Рослинні і тваринні ресурси. До появи європейців Майже половину території США займали ліси, внутрішні Рівнини — степи. Тепер тільки третина території США вкрита лісами, а степи майже всі розорані. На північному сході у районі Великих озер трапляються хвойно-широколистяні ліси (сосна, ялина, ялиця, клен, липа, ясен). На Центральних рівнинах високотравна рослинність прерій не збереглася. У пустелях і напівпустелях Великого Басейну Ростуть полинь, лобода, інші чагарники, на півдні — кактуси і сукуленти. Для Аляски характерні хвойні рідколісся і тундра.

Тваринний світ США різноманітний. На півночі водяться ведмеді, лосі, олені, земляні білки, на узбережжі Аляски моржі й тюлені. У східних лісах зустрічаються ведмеді-грізлі олені, лисиці, вовки, скунси, борсуки, безліч птахів. На Великих рівнинах переважають копитні, збереглися бізони. У гірських районах водяться лосі, гірські козли, товстороги, ведмеді, вовки, у пустелях — рептилії, дрібні ссавці та гризуни.

Рекреаційні ресурси. Природно-рекреаційні ресурси країни є різноманітними. Національні парки розташовані здебільшого у гірських і тихоокеанських штатах. Найпопулярніші курорти країни — Флорида та Гавайські о-ви.

Унікальними природними об’єктами є:

— Єллоустонський національний парк, що розміщений у Скелястих горах штату Вайомінг. Він є найдавнішим (1872) не тільки в країні, а й у світі. Територія парку охоплює вулканічне плато висотою до 2500 м, на якому знаходяться грязьові вулкани, гарячі джерела і теплі озера. Найвідомішими є гігантські гейзери (понад 100), що викидають воду та пару. Води гейзерів містять велику концентрацію мінеральних солей;

— Великий Каньйон, розташований на плато Колорадо в штаті Аризона. Є одним із найглибших у світі (глибина подекуди сягає 1,5 км). Він прилягає до середньої течії р. Колорадо. Протяжність каньйону за течією ріки становить 320—340 км, глибина — до 1800 м, ширина — 8—25 км. Стіни каньйону у деяких місцях нагадують різнокольорові бастіони, колони;

— Національний парк «Секвоя», розміщений у штаті Каліфорнія, на висоті понад 1500 м. У ньому зберігаються лісові масиви секвой, що мають висоту понад 100 м і діаметр — до 10 м. Вік секвой може сягати 2—4 тис. років;

— Долина Смерті, проголошена національною пам’яткою природи ще у 1933 р. Це міжгірська западина-грабен протяжністю понад 250 км, що розташована на півдні Великого Басейну. Долина Смерті — найнижче місце у Північній Америці і одна з найглибших пустельних і безводних западин на Землі, дно якої знаходиться на 85 м нижче рівня моря. Свою назву Долина отримала у 1849 р. після загибелі У цьому місці від нестачі води кількох золотошукачів;

— Національний парк «Крейтер-Лейк» (1902), який знаходиться у Каскадних горах штату Орегон. Він охоплюєоз. Крейтер глибиною понад 600 м, яке утворилося в кальдері вулкана Мазама;

— Національний парк «Петрифайд-Форест» («Камяний ліс»), розташований на невеликій ділянці плато Колорадо у штаті Аризона. У його каньйонах видно рештки окам’янілого лісу, затопленого 200 млн. років тому.

Найбільші площі природних ландшафтів, найцікавіші # унікальні об’єкти природи збереглися у гірському поясі _Кордільєр. На сході США природно-рекреаційні території значно менші і нечисленні. Національні парки і парки штатів створено у непридатних для сільського господарства районах, зокрема на гірських хребтах Центральних Аппалачів, гранітному масиві Адірондак, мореноозерні ландшафти — на півночі Міннесоти та у Вісконсіні. Рекреаційно цінними є узбережжя Мексиканської затоки, Атлантичного океану і Великих озер тощо.

Населення

Населення США сформувалося на основі величезного потоку переселенців переважно з Європи, тому країну називають «державою іммігрантів».

Чисельність населення. Мови. З утворенням європейських колоній в Америці їх населення стало збільшуватися швидкими темпами. Перший перепис населення (1790) зареєстрував 3,9 млн. осіб. Протягом XIX ст. його чисельність сягнула 76 млн. осіб (1900). З 1900 по 1940 рік населення СІЛА збільшилося до 123 млн. осіб. У 1980 р. його кількість становила 226,5 млн. осіб, а в 2004 р. —

295,7 млн. За чисельністю населення США посідають третє місце у світі після Китаю та Індії.

Офіційною мовою у СПІА проголошено англійську. Водночас жителі послуговуються іспанською, французькою і німецькою.

Демографічні особливості. Збільшення кількості населення США відбувалося внаслідок швидкого його приросту і масової імміграції. Нині загальне зниження народжуваності (14,1%о) супроводжується зниженням смертності (8,25%о), насамперед дитячої (6,69%>), тому природний приріст населення у 2004 р. став незначним — 0,92%. Якщо У 1850 р. середній вік американців був 16,7 років, половину населення становили особи молодші, а половину — старші Цього віку, то в 2004 р. середній вік американців збільшився до 36,2 років. Протягом XX ст. частка дітей і підлітків у Населенні країни постійно знижувалася, відбувався процес старіння населення: у 2004 р. майже 21% американців припадав на осіб віком до 15 років, 12,6% — на населення літнього віку. Якщо до Другої світової війни у складі населення переважали чоловіки, то нині їх частка становить 48,8%, хоча у віковій групі молодших за ЗО років чоловіків більше, ніж жінок. У 1900 р. середня тривалість життя жінок сягала 51 року, чоловіків — 48 років, у 2004 р. у чоловіків і жінок вона збільшилася, відповідно, до 74,8 і 80,6 років. > Найважливішим чинником зростання чисельності населення аж до XX ст. була імміграція, завдяки якій і сформувалися США. Перші поселення вихідців із Британських о-вів виникли на початку XVII ст. у північно-східній частині США. У XIX ст. до країни прибували іммігранти переважно з Великої Британії, Ірландії, Німеччини і скандинавських країн. На початку XX ст. посилився потік переселенців з країн Східної та Південної Європи, а наприкінці XX ст. — з Латинської Америки і Східної Азії. Найбільше іммігрантів нині прибуває з Мексики, Китаю та Філіппін до Каліфорнії і Нью-Йорка (майже 50%). Гальмування економічного розвитку і масове безробіття у 60—70-ті роки призвели до жорсткого державного регулювання потоку іммігрантів (тепер до США можуть переселитися тільки висококваліфіковані фахівці, родичі американських громадян, особи, що мають величезні грошові капітали, політичні біженці тощо).

Національний і релігійний склад. Етнічне населення США сформоване з іммігрантів. У національному складі країни переважають білі американці (77%), серед яких, крім вихідців з Європи, чимало метисів, мексиканців і пуерторіканців. Значну частку у США (13%) становить негритянське населення (афроамериканці) — нащадки рабів, насильно завезених з Африки для роботи на плантаціях у південних штатах держави. Через високий природний приріст частка негрів постійно збільшується. Нині вони стали однією з найурбанізованіших етнорасових груп. За прогнозами, у 2050 р. кількість білих американців зменшиться з 77% до 53%, а іспаномовних американців, навпаки, збільшиться до 24,5%, американців азійського походження — до 13,2%

Трагічною була доля корінних мешканців країни — індіанців. На початку європейської колонізації на території США існувало понад 400 племен чисельністю 2—3 млн- осіб, що розмовляли на 200 мовах. Споконвічні землі індіанців у зв’язку з відкриттям різних природних багатств відбиралися у них і передавалися європейським землевласникам і підприємцям. Нині поширена форма розселення індіанців — резервації, які розміщені переважно у гірських західних штатах (резервація Навахо у Нью-Мексико має площу до 6 млн. га). За соціально-економічним становищем індіанці займають найнижчу сходинку американського суспільства.

Приблизно 60% індіанців нині живуть у містах, не більше 1,5 млн. — у резерваціях.

Конституцією країни гарантована свобода віросповідання і відокремлення церкви від держави, що дало змогу багатьом конфесіям співіснувати в країні. У США ніколи не було єдиної державної релігії, тому в країні діють понад 1200 релігійних конфесій та громад. Саме тут виникли нові релігії — мормонство (засн. у 1830 р. в штаті Юта) і «Християнська наука» (засн. в 1866 р.). Понад 52% віруючих становлять протестанти (баптисти, методисти, лютерани тощо), 24% — католики, 2% — мормони і по 1% — іудеї і мусульмани.

Розміщення населення. Середня густота населення країни становить ЗО осіб/км², однак у давніх промислових районах вона перевищує 400 осіб/км². Високою є його густота у прибережних районах і низькою — у штатах гірських територій. На Алясці густота населення становитьлише понад 0,2 особи/км².

У 1910 р. приблизно 89% афроамериканців мешкали на Півдні, в 2004 р. — тільки 52%. Із середини XX ст. розпочалася зустрічна міграція білого населення на Південь. Водночас спостерігався відтік населення і з району Великих рівнин. Якщо на початку XX ст. понад 28% американців мешкали на Північному сході, 35% — на Середньому заході, 32% — на Півдні і лише 5% — на Заході, то нині ці показники становлять, відповідно, 19%, 23, 35 і 22%.

Для країн характерні високий рівень урбанізації. У 1790 р. США були виключно країною фермерів, а у містах мешкало лише 5% населення. Навіть у 1900 р. 60% американців жили у сільській місцевості. У 2004 р. у містах мешкало 77% населення (у т. ч. на територіях, що прилягають до міст з населенням більше 50 тис. осіб). Міста почали виникати під час колонізації і зростати протягом наступних років. Особливо швидко розвиваються міста «сонячного поясу» (південної субтропічної частини країни). У США переважають малі міста.

У процесі урбанізації сформувалося понад 45 багатомільйонних агломерацій, де сконцентровані майже 1/3 населення і стільки ж промислового потенціалу США. У Межах великих агломерацій Нью-Йорка, Чикаго, Філадельфії, Лос-Анджелеса та інших знаходиться від 80 до 150 малих і середніх міст. Останнім часом передмістя багатьох сусідніх агломерацій злилися. Поодинокі агломерації (не більше 1/3) поширені переважно у сільськогосподарських районах Великих рівнин і на західних гірських територіях.

У районах, де відбулося злиття агломерацій (метрополії), сформувалися великі мегалополісні зони. У США є три таких мегалополіси:

— Босваш (Бостон — Вашингтон, Північно-Східний, Приатлантичний) — розташований у вузькій прибережній смузі північно-східного узбережжя атлантичного океану і складається з метрополій Бостона, Нью-Йорка, Балтімора, Філадельфії і Вашингтона. Він простягається майже на 960 км, має площу 130 тис. км² та об’єднує більше 40 міських агломерацій із загальною кількістю мешканців понад 45 млн. осіб. Середня густота населення в ньому перевищує 450 осіб/км², відстань між містами не більша 20 км;

— Чипіттс (Чикаго — Піттсбург, Приозерний) — охоплює південне узбережжя о. Мічиган від Чикаго і Мілуокі, тягнеться широтною смугою через штат Мічиган до Детройта і далі повертає на південь до Піттсбурга. Він включає 20 міських агломерацій, у яких мешкають до 30 млн. осіб;

— Сан-Сан (Сан-Франциско — Сан-Дієго, Каліфорнійський, Тихоокеанський) — простягається вздовж Тихоокеанського узбережжя від Сан-Франциско через Лос-Анджелес до Сан-Дієго. За площею він майже однаковий з Приатлантич- ним, але за кількістю мешканців поступається йому вдвічі (25 млн. осіб).

Можна виокремити на території США четвертий мегалополіс, що формується, — Техаський (від Далласа — Форт- Уерта до Х’юстона).

У США активно відбувається процес субурбанізації, який полягає у швидкому переміщенні населення з міст у передмістя. Він здійснюється завдяки тому, що значна кількість багатих людей і середній клас віддають перевагу розселенню саме в них. Нині у передмістях мешкають понад 59% американців. Це призвело до виникнення поняття «одноповерхової» благополучної Америки.

Понад 4/5 сільських жителів зосереджено на фермах. Компактних поселень більше у південно-східних і гірських штатах.

Трудові ресурси. Загальна кількість працездатного населення США у 2004 р. становила 147,4 млн. осіб. Із 70-х років зменшилася кількість зайнятих у промисловості (віД 36% у 1965 р. до 22% у 2004 р.). Нові робочі місця з’являються переважно у сфері послуг (зайнятість — 76%)- В сільськогосподарському комплексі зайнято лише 2% населення. Зміни в економічній структурі США вплинули і на зайнятість населення. Якщо у 1965 р. у США працювали 39% жінок (35% від загальної кількості зайнятих), то в 2004 р. — майже 60% американок (46% зайнятих).

Рівень безробіття у країні у 2004 р. становив 5,5%. У СІІІА нараховується 37 млн. осіб, що опинилися за межею бідності, серед білих їх частка — 11%, серед негрів — 28%.

Характеристика господарства

Сприятливі природні умови і багаті ресурси, діяльний характер американців сприяли тому, що за короткий термін СІЛА стали економічно найпотужнішою державою світу.

Сучасний стан економіки. У 2004 р. ВНП США становив 11,75 трлн. дол., що вдвічі більше, ніж ВНП Японії і сукупний ВНП країн ЄС. За величиною ВНП на душу населення (40 100 дол.) США поступаються тільки Люксембургу (58 900 дол.). Країна є наймогутнішою за економічним, політичним і військовим потенціалом, на неї припадає 25% світового ВНП, 20% світової промислової продукції, понад 15% світового продовольства і більше 15% міжнародної торгівлі.

Після Другої світової війни країна стала найпотужнішою економічною державою. Основні конкуренти США — ФРН, Англія, Японія і Франція — були розорені війною, тоді як економіка США тільки зміцніла. Повоєнна угода між профспілками і великим бізнесом сприяла зростанню виробництва і розширенню внутрішнього ринку. Сполучені Штати брали участь у відбудові зруйнованої європейської економіки за «Планом Маршалла» (кредити, інвестиції, безкоштовне постачання різних товарів). «Холодна війна» зумовила нові економічні стимули, виправдовуючи величезні військові витрати у мирний час. Військова присутність США у багатьох регіонах світу стала гарантом захисту зарубіжних інвестицій американських корпорацій від непередбачених місцевих конфліктів. Усе це сприяло тому, що США стали світовим лідером за темпами економічного росту, продуктивності праці та обсягами виробництва.

Уряд США домігся сприятливої економічної кон’юнктури. У країні у 2004 р. істотно знизилася інфляція — до 2,5%, відбулося здешевлення споживчого кошика, зарплата зростає на 2% щороку. Характерною ознакою стало подальше скорочення безробіття, яке у 2004 р. становило 5,5% (найнижчий рівень за останні тридцять років). При Цьому на ринку праці відчувалася нестача певних категорій робочої сили.

Основою економіки США є приватна власність і прагнення до отримання прибутків. Промислові і страхові компанії, магазини, ферми, банки і численні підприємства сф_е. ри послуг належать приватним інвесторам. Номенклатура і обсяги вироблених товарів, ціноутворення, реалізація товарів і послуг визначаються власниками приватних підприємств або їхніми менеджерами. У США великі корпорації виникли наприкінці XIX ст. Нині нараховується вже понад 17 млн. некорпоративних приватних промислових підприємств, 1,6 млн. партнерських компаній і 4,4 млн. корпорацій. Саме вони відіграють найвагомішу роль в економіці США. Більшість продукції корпорацій виробляють великі фірми. Понад 150 промислових корпорацій США належать до 500 найпотужніших за капіталами компаній світу. Так, серед 25 провідних виробників ЕОМ 9 компаній із США, з 19 фармацевтичних корпорацій 10 також із Сполучених Штатів.

Вагому роль в економіці США відіграють транснаціональні корпорації, серед яких наймогутнішими є «Джене- рал Моторе», «Форд», «Ексон», «Дженерал Електрик», «Кока-Кола», «Дюпон», «ІВМ», «Майкрософт», «Філіп Морріс», «Мерк», «Уол-Март», «АТТ», «Інтел» тощо.

У США держава займається перерозподілом величезних коштів, які надходять від податків і державних зборів, спрямовуючи їх на розвиток інфраструктури (у т. ч. на будівництво швидкісних автомагістралей стратегічного значення на створення телекомунікаційних й інформаційних мереж тощо), на регулювання сільськогосподарського виробництва та зовнішньої торгівлі, на НДДКР і різноманітні військові програми (загальні витрати на проведення військових компаній в Іраці й Афганістані на 2005 р. становили 225 млрд. дол.).

Структура економіки США постіндустріальна, за якої сфера послуг є найбільшим сектором економіки, що забезпечує 79% ВНП і 4/5 робочих місць в країні. Внесок фінансових і страхових інститутів, агентств нерухомості становить 15% ВНП, однак у них зайнято тільки 8% працівників сфери послуг. До цієї групи належать банки, позичково-ощадні асоціації, кредитні союзи й інші фінансові установи, товарні і фондові біржі, операційні агентства з нерухомості. Інший важливий сектор сфери послуг — підприємства оптової та роздрібної торгівлі (майже 30% зайнятих, але на іх частку припадає лише 1/6 вартості усіх наданих послуг).

Фінансові установи відіграють вагому роль в економічному розвитку країни. На території США функціонують 1045 банків із капіталом 5,2 трлн. дол. (у середньому по 548 млн. дол. у кожному). Нью-Йорк став провідним фінан- _с0вим центром світової економіки, а його біржа є найбільшою У світі.

Із часів «холодної війни» провідні позиції в економіці СІЛА належать військово-промисловому комплексу. Багато галузей певною мірою пов’язані з оборонною промисловістю. Державні витрати на національну оборону були значними (понад 277 млрд. дол.), а після трагічних подій 11 вересня 2001 р. вони ще зросли. США — найбільший експортер зброї у світі, частка країни становить майже 50%, що на 4 млрд- дол. перевищує експорт зброї з Канади, Китаю, Франції, ФРН, Великої Британії, Росії тощо.

США мають найбільший у світі науково-технічний потенціал, який нині є вирішальним фактором розвитку економіки. Щорічні асигнування на НДДКР перевищують 250 млрд. дол. Держава фінансує приблизно 46% усіх НДР, майже цілком забезпечує виробництво найсучаснішого і дорогого обладнання. США першими створили науково-про- мислові і технологічні парки й поліси, які територіально об’єднували наукові дослідження і наукомісткі виробництва. Нині на території США створено вже понад 40 науково- індустріальних комплексів, у яких тісно переплетені наукові розробки і виробництво. Найбільші з них Сан-Франциско (відома «Силіконова долина»), Нью-Йорк — Нью-Джерсі, Бостон — Кембридж, Лос-Анджелес, комплекс, який займається розробленням атомної зброї у Нью-Мексико, головний космічний центр у Х’юстоні.

Особливістю сучасного економічного розвитку США є «революція» у зростанні продуктивності праці як результат значних інвестицій у відновлення технічної бази промисловості і сфери послуг на основі широкої комп’ютеризації і використання інформаційних технологій.