Спеціалісти Організації Об’єднаних Націй (ООН), вчені-екологи відомих міжнародних й національних екологічних і природоохоронних організацій, члени Римського клубу прийшли до висновку, що джерелами загроз для довкілля на теперішній час є: 1) різко зростаюча чисельність населення планети (80 млн. людей за 1 рік), її перенаселення, що призводить до дефіциту основних видів ресурсів, які потрібні людині для нормальної життєдіяльності. Наприклад, мільйонне місто за одну лише добу споживає майже 625 тис. т води, 2 тис. т продуктів харчування, 9,5 тис. т пального, а в навколишнє середовище без потрібної очистки й знезаражування надходить до 500 тис. т рідких, 2 тис. т твердих і 950 т газоподібних відходів [50]. За прогнозами експертів, вже через 40-50 років населення планети збільшиться майже в два рази, внутрішній валовий продукт зросте в 22 рази, первинне використання енергії – 12 разів, води – 8, кількість шкідливих викидів – 1,5-2,5 рази, площа сільськогосподарських земель зменшиться на 50%, а площа земель з природною рослинністю – з 1,8 до 0,8 га на одну людину, тобто всі ресурси фітостроми будуть вичерпані [37]. Цьому сприяють не виділення фінансів на екологізацію виробництва, а глобалізація таких сфер людської діяльності, як наркобізнес, тероризм, витрати на озброєння (військовий бюджет США лише становить 380 млрд. $), відмивання грошей в офшорних зонах, сума яких вже наблизилася до 1,5 трил. $ на рік; 2) низька соціально-економічна забезпеченість країн (1 млрд. населення планети тратить щодоби на повсякденні життєві проблеми менше як 1 $, 1 млрд. – від 2 до 5 $, 1 млрд. – люди-мільйонери, які офіційно на рахунку мають не менше 1 млн. $, 3 млрд. людей – середній клас, на яких тримається малий і середній бізнес), що розвиваються, зростання бідності, голодування, відповідно підвищення агресивності й злочинності. Люди цих країн змушені нераціонально використовувати природні ресурси (продаючи їх за безцінь); 3) поява атомної енергетики, що зумовило людство, в більшості, відмовитись від використання інших джерел енергії (особливо нетрадиційної); 4) занепад людської моралі, культури й свідомості (неграмотність), низький рівень екологічної освіти й етики; 5) погіршення медико-екологічної ситуації, поширення загрозливих людству хвороб: СНІДу (тепер у світі нараховується 50 млн. ВІЛ-інфікованих, 600 чол. захворює погодинно – що на 10% більше, ніж в 2000 р. Серед всіх ВІЛ-інфікованих ¾ знаходиться на Африканському континенті. В Україні офіційно зареєстровано 4 тис. хворих на СНІД та 500 тис. ВІЛ-інфікованих. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я), наркоманії (річний обіг наркобізнесу становить понад 1 трил. $); злоякісних пухлин; хвороби Ебола; атипової пневмонії; нових видів грипу (в тому числі курячого); легеневого (в Україні хворіють 700 тис. людей) і кісткового туберкульозу; генетичні, психічні, фізіологічні захворювання, каліцтво і інших; 6) збільшення кількості природних катастроф. Внаслідок повеней, ураганів, землетрусів, пожеж за останні 10 років постраждало близько 100 млн. людей, матеріальні збитки становлять понад 1 трил. $ (це вартість внутрішнього валового продукту України за останні 60 років); 7) деградація природи (знищення біотичного і ландшафтного різноманіття), збільшення кількості антропогенних катастроф; 8) загострення до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою, внаслідок чого остання втрачає здатність до самоочищення й самовідновлення; 9) створення озброєння нового типу, що може повністю знищити всю біосферу; 10) тероризм (ядерний, хімічний, біологічний), який поширюється з кожним роком [8], геноцид (екоцид); 11) тривалий розвиток сировинно-видобувних галузей; 12) висока питома вага в структурі промисловості ресурсо- та енергоємних технологій; 13) недосконалість правових і економічних механізмів захисту довкілля; 14) недотримання законодавства про охорону довкілля; 15) недостатнє інформування громадськості про екологічний стан середовища.

Сучасна суперечлива епоха, що поєднує технічні можливості людини з її залежністю від природи, поставила перед цивілізованим світом серйозну альтернативу: або ми повинні повністю зруйнувати та корінним чином змінити існуючу біосферу в свого роду техносферу, де все потрібне людині для життя буде вироблятися штучно, або зберегти зв’язки людства з такою біосферою, в якій воно виникло і з якою протягом мільйонів років пов’язане тисячами видимих та невидимих ниток. Люди ніби забули, що для підтримання існування життя на Землі іншого джерела, крім ресурсів біосфери, немає. Тому вихід із критичної екологічної ситуації, що склалася, повинен бути знайдений лише за умови екологічно грамотного господарювання, невиснажливого використання природних ресурсів, дотримання принципів “м’якого” управління та екологізації всіх сфер людської діяльності, які не суперечать законом функціонування й розвитку біосфери.